На Полтавщині закривають автостанції, бо перевізник несе збитки, а місцева влада ніяк не підтримує. Тож через це у багатьох населених пунктах пасажири не матимуть змоги зігрітись у мороз чи заховатись від дощу, снігу, придбати квиток на автостанції та точно знати розклад руху.
Однак є і хороші приклади, як зберегти автостанцію, як от у Чорнухах.
– Після відновлення транспортного сполучення навесні ми маємо лише 30% пасажиропотоку, – каже Сергій Бутко, директор «Полтаваавтотранс». – За цей час люди перестали їздити, хтось знайшов інший вихід – попутний транспорт тощо. Утримувати великі приміщення та опалювати їх, платити касирам зарплатню і бути в мінусі ми не можемо. Тож вирішили закривати ті автостанції, які обслуговують мало людей та де місцева влада не хоче ніяк підтримати нас задля своїх же мешканців.
Нагадаємо, першою після карантину не витримала АС у Козельщині – її не відкрили, відколи відновилося транспортне сполучення. Далі закриття спіткало автостанції в Машівці, Семенівці. У листопаді – Кобеляках. А 1 грудня перестала функціонувати автостанція у Глобиному. На черзі – закриття однієї з АС у Гадячі, наразі там діють дві.
Після публікації ми отримали багато відгуків, адже люди у районах вважають, що й так обділені транспортним сполученням, а без автостанцій взагалі не розуміють, де дізнаватись розклад руху транспорту, чи буде автобус чи скасували рейс тощо.
А от Чорнухинську автостанцію, що була на межі закриття, врятували.
Кілька років автостанція перебувала під загрозою зникнення, адже пасажиропотік практично відсутній. Села району не мали сполучення з центром, за винятком міжміських автобусів, що курсували вздовж траси. Відсутність офіційної автостанції давала можливість пeрeвізникам взагалі нe заїжджати до сeлища в нeприбуткові дні, адже від траси до Чорнух потрібно здолати ще 4 км. І це надто ускладнювало життя мешканцям та гостям. Та завдяки створенню об’єднаної громади та реформі децентралізації Чорнухинська автостанція тeпeр в комунальній власності громади, – розповів Олександр Василенко, голова громади.
Із 1 сeрпня касири отримують пів ставки від комунального підприємства «Чорнухикомунгосп», ще пів ставки платить їм «Полтаваавтотранс», розповів Олександр Василенко.
– Приміщення ми викупили за 350 тисяч гривень, частину здаємо в оренду, адже це центр селища, місце вигідне, – каже голова громади. – Хочемо відремонтувати його для зручності пасажирів.
Також пан Олександр поділився, що ті 10% автостанційного збору, які закладені у вартість квитка і йдуть на обслуговування АС, поділили порівну з «Полтаваавтотранс» – таким чином вдалося досягти домовленостей
Очільник громади звертався до людей та просив не користуватися нелегальними перевізниками, де квиток на 3 грн дeшeвший, а брати в касі офіційний проїзний докумeнт: це і безпека пасажирів (офіційний квиток із каси АС), і підтримка діяльності автостанції.
– З офіційним квитком ви будeтe захищeні та застраховані, а також внeсeтe свій вклад у прибуток нашої з вами автостанції, – зауважив Олександр Василенко.
Експерт з місцевого самоврядування Олександр Ісип підсумував досвід громади, як це можна втілити на прикладі Чорнух й іншим населеним пунктам:
«В територіальних громадах Полтавської області закриваються автостанції. Семенівка, Кобеляки, Гадяч... Влада в Чорнухах вирішила цього не допустити. Використали такий механізм:
1. Влада викупила приміщення в комунальну власність.
2. Залишила працівників (їх всього два) на пів ставки працювати в комунгоспі.
3. Передала приміщення і працівників у структуру селищного комунального підприємства.
4. У статуті комунгоспу зробили зміни щодо можливості надання таких послуг і ведення такої діяльності.
5. Програмне забезпечення отримали безкоштовно від обласного «Полтаваавтотрансу» (попереднього власника приміщення і надавача послуг).
6. На пів ставки ці люди (двоє) працюють в «Полтаваавтотранс».
7. З 10% націнки за видачу і продаж квитка отримують в бюджет комунального підприємства половину, а половину отримує «Полтаваавтотранс».
9. Решту площ автостанції селищна рада здала в оренду для малого місцевого бізнесу.
10. Кошти від послуг та оренди приміщень майже покривають витрати на роботу автостанції. Невелику кількість коштів додають з бюджету на покриття розривів, щоб не було збитку.
Результат – 11 тисяч мешканців громади мають цивілізовану послугу, їздять автобуси, збережені робочі місця, громадою отримано додаткове приміщення в самому центрі, платяться податки в бюджет селища, знято соціальну напругу, зроблено заходи з доступності обєкту, благоустрою тощо.
Цей механізм врегульовано законом про державно-приватне партнерство.
Джерело: https://kolo.news
0 Коментарів:
Дописати коментар