Що робити працівнику, якому не виплатили заробітну плату за виконану роботу, – розповіли в Держпраці Полтавщини


Право на заробітну плату, не нижчу від встановленої законом, а також на своєчасне одержання винагороди за працю гарантується ч. 4 і 6 ст. 43 Конституції України і ч. 1 ст. 2 КЗпП, а також ст. 21 і 22 Закону про оплату праці.
Які дії працівника, котрому не виплатили заробітну плату за виконану роботу, роз’яснює головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області Яна Ягодовська.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КЗпП, дане право реалізується шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Однак часто працівники стикаються з ситуацією, коли роботодавець не лише не сплачує її, але й не дає гарантій щодо сплати протягом найближчого часу.
У випадку несплати роботодавцем заробітної плати захищати свої права можна у позасудовому або судовому порядку.
В позасудовому порядку:
Звернутися до роботодавця із заявою про виплату заробітної плати, а також про компенсацію втрати її частини у зв’язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги. Право на таке звернення гарантується ст. 34 Закону «Про оплату працю».
Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її наявності) без обмеження будь-яким строком. Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах із роботодавцем.
Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати його представник.
У разі незгоди, рішення комісії можна оскаржити до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії, чи його копії.
У судовому порядку, працівник може звернутися до суду в рамках:
наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).
Безперечно, звернення до суду є гарантованим і найефективнішим способом захистити своє право на отримання заробітної плати.При цьому працівник має право звернутися до суду без обмеження строку. Для цього потрібно подати заяву до суду першої інстанції за місцезнаходженням роботодавця або за місцем реєстрації заявника.
Заява подається у письмовій формі та має містити докази:
перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо)
підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).
При зверненні до суду з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати, судовий збір не сплачується.
Якщо роботодавець не видає документа про суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, — необхідно звертатись до суду із клопотанням про витребування доказів. Подібне клопотання може бути заявлене та вирішене судом виключно в позовному провадженні.
За загальним правилом, рішення суду підлягає примусовому виконанню після набрання ним законної сили.
Поділитись на Google Plus

Автор Інформаційний центр

0 Коментарів:

Дописати коментар