14 січня в Україні
потрійне свято. Християни східного обряду святкують Василя Великого, Обрізання
Господнє і перший день нового року за старим стилем.
Про історію свята і
традиції в цей день
Василь Великий –
архиєпископ Кесарії Кападокійський, вселенський учитель церкви (IV століття
нашої ери). 14 січня вшановують його пам'ять. Церковні джерела характеризують
Василя Великого як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя.
Саме йому належить вислів: "Скільки віднімеш від тіла, стільки додаси сили
душі".
Також Василя
Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому в цей день основним
обрядом було засівання осель збіжжям. Перший посівальник на Новий рік, як
правило, приносить у дім щастя. Вважається, що дівчата щастя не приносять, так
що і засівати їм не годиться.
Особливістю
богослужіння в цей день полягає в тому, що відбувається літургія, написана
самим святителем. Вона – перша з десяти божественних літургій, служіння яких
встановлено у певні дні року. Порядок, зміст і чин літургії Василія Великого
відрізняються від літургії Іоанна Златоуста більш об'ємними молитвами і
протяжної мелодикою співів.
Василя вечір, 13
січня, відзначається народними гуляннями. У цей день люди ходять в гості вітати
один одного, носять частування.
Це свято вважається
сприятливим періодом для молитов. Люди вірять, що Господь у цей день
прислухається до прохань людей. Вони просять у молитвах про щастя, здоров'я та
благополуччя для себе та близьких людей.
В деяких будинках у
цей день прийнято встановлювати обрядовий сніп із колосків торішнього врожаю –
дідух. Його розміщують на самому видному розі будинку. Дідух символізує дух
нового врожаю. В кінці святочних свят сніп спалюють.
Джерело: https://central-ua.tv
0 Коментарів:
Дописати коментар